Щорічно 18 травня в Україні відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
У цей день в державі вшановують памʼять про понад 110 тисяч кримських татар – корінного населення Кримського півострова і однієї з титульних націй України, які загинули під час й у декілька місяців після депортації кримськотатарського народу 1944 року.
Депортація кримських татар з півострова під час Другої світової війни почалася 18 травня 1944 року і тривала до початку червня. Підставою для цього стали претензії в нібито “масовій зраді та колабораціонізмі” під час окупації фашистськими військами.
За офіційними даними радянської влади, були депортовані понад 183 тис. кримських татар, за татарським джерелами – понад 228 тисяч, з яких половина не витримала тяготи депортації.
У цей день весь світ згадує жахливі події 1944-го року, коли, за вказівкою вождів тоталітарного режиму, примусово депортували у віддалені регіони Радянського Союзу кримських татар, а з ними й представників інших національних меншин. Біль кримськотатарського народу – це наш спільний біль. Біль десятків тисяч кримських татар, які ніколи так і не повернулися до рідного Криму.
Однак, історія повторилась… Після віроломної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня відзначають також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Рекомендується до перегляду:
Фільм «Хайтарма» створений на основі реальних подій і розповідає про сталінську депортацію кримських татар, вчинену у травні 1944 року. Ця трагічна сторінка в історії кримськотатарського народу показана через погляд прославленого льотчика, національного героя кримських татар Амет-Хана Султана: після вигнання нацистських окупантів з Криму, військове командування дозволило Амет-Хану разом з його бойовими товаришами відвідати батьків у Алупці. За збігом обставин на час перебування льотчиків у Алупці припала операція НКВС з примусової депортації кримських татар. Радянський ас, якого боялися німецькі пілоти, не зміг захистити свій народ від злочину Сталінського режиму.
Фільм «Чужа молитва», міжнародна назва «87 Children», робоча назва «Її серце» — копродукційний історико-драматичний фільм режисера Ахтема Сеїтаблаєва, заснований на реальних подіях. Прем’єра стрічки в Україні відбулася 18 травня 2017 року. Фільм розповідає про молоду кримськотатарську дівчину Саїде Аріфову, яка під час Другої світової війни, ризикуючи власним життям, врятувала 88 єврейських дітей-сиріт. Спершу – від нацистів, видаючи дітей за кримських татар, а вдруге — від військ НКВС, які здійснювали депортацію кримських татар у травні 1944 року, довівши, що ці діти є євреями.
У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію «Оскар» Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою».
Документальна стрічка «Христина. Кримське соло» про талановиту дівчинку-піаністку Христину Михайличенко. Її родина була вимушена переїхати з анексованого Криму на Київщину. Христина є лауреатом українських та міжнародних премій, відома в Європі і США, дає сольні концерти з оркестром.
Стрічка режисера Петра Мироненка «Кримські татари: «Крим – наш!», героями якої стали свідки депортації, а також політв’язні Мустафа Джемілєв і Зеврі Куртбедінов.
Фільм «Крим. Нескорений» про життя жителів Криму, що брали участь в акціях протесту проти російського вторгнення на територію півострова.
Документальна стрічка «Есе про Крим», яка розповідає про життя кримських татар, що наразі проживають на Волині.
Документальний фільм «Межа очікування», розкриває подробиці життя двох родин із Криму та з Луцька, які постраждали через напад Росії на Україну.
Рекомендовані відеоролики для перегляду за посиланнями: