Щороку 15 липня в Україні відзначають День Української Державності. Це свято – не просто дата в календарі, це символ нашої історичної пам’яті, національної єдності та незламного духу.
День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми згадуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна існувала як незалежна, демократична держава.
Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.
Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.
Історія українського державотворення сягає своїми витоками середньовічної української держави Русь, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
Тризуб є нашим давнім символом. Сьогодні наше суспільство об’єднує той же знак, що об’єднував і Русь. Ми є спадкоємцями Русі, Тризуба Володимира Великого.
Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.
Традиції Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Руське королівство, Українська козацька держава – Військо Запорозьке, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
Впродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року відновила її.
Кілька разів у ХХ столітті Україна здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.
Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни рф проти України.
Реальна історія спростовує фейки про “єдиний народ” і “Україна – штучна держава”, тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє нашої держави, а й за її минуле, національну незалежність та ідентичність.
Сьогодні ми продовжуємо писати цю історію. Наші захисники та захисниці зі зброєю в руках відстоюють суверенітет, територіальну цілісність та саме право українців на існування. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за нашу свободу, і віримо у світле майбутнє нашої держави.
Сучасне студентство – це рушійна сила змін. Сьогодні кожен наш успіх у навчанні, кожна наукова перемога, волонтерська ініціатива чи спортивне досягнення – це маленький внесок у зміцнення нашої держави.
Ми пишаємося своєю історією, тримаємо стрій у сьогоденні та впевнено дивимося в майбутнє.
Нехай це свято додасть нам наснаги, віри у власні сили та об’єднає заради спільної Перемоги! Підтримуймо ЗСУ, шануймо нашу історію та розбудовуймо сильну Україну разом! Слава Україні! Героям Слава!