У цей день серпневі соняхи схиляють голови перед кожним, хто віддав життя за те, щоб ми сьогодні прокинулися. Сьогодні день нашого спільного болю, глибокої шани та вічної вдячності. День, коли слова здаються надто тихими порівняно з тією ціною, яку сплачено за кожен наш ранок.
Ми схиляємо голови перед кожним і кожною, хто віддав найдорожче – своє життя – за свободу України, за право нашого народу просто бути. Вони змінили затишок рідних домівок на окопи, а свої цивільні мрії – на зброю, ставши живим щитом для всієї країни.
Ціна нашої незалежності – це не абстрактні цифри. Це конкретні обличчя. Це чиїсь батьки, матері, сини, доньки, кохані та друзі. Це найкращі з нас, чиї імена тепер назавжди викарбовані в новітній історії України та в наших серцях.
Вони тримають наше небо втомленими руками, залишивши нам свій біль, свій чин і свій заповіт – боротися і пам’ятати.
Схилімо голови у хвилині мовчання. Згадаймо тих, хто тримає
небо над нами вже звідти.
Вічна пам’ять і слава полеглим Героям та Героїням.
Низький уклін їхнім родинам.
Слава Україні! Смерть ворогам.
Цей реквієм – наша німа молитва і обіцянка ніколи не забути ціну нашої свободи.
Напишіть у коментарях ім’я вашого Героя – згадаємо його разом, аби воно жило в нашій пам’яті.