УРОК ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ

29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху – бій під Крутами. Що саме сталося в 1918 році і чому важливо пам’ятати про це сьогодні – саме ці питання стали предметом обговорення уроку історичної правди «В житах ростуть не маки – цвіте юнацька кров». Хронологію тих подій відтворив старший науковий співробітник музею-заповідника «Слова…» Провозін П.В. Оцінюючи цю історичну подію, оспівану у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти», який емоційно донесла присутнім на заході студентам першого курсу Анастасія Вергун, можемо чітко стверджувати, що бій під Крутами був справді добровільним поривом молоді стати на захист Батьківщини. І була вірність присязі юнкерів, які не кинули зброю. Був справді героїзм нерівного бою. Плюс була абсолютно гуманна позиція керівників зведеного загону: зрозумівши, що підрозділам загрожує знищення, вони організували їх відхід, вони воліли зберегти людей, відкинули оте жорстке “перемога за будь-яку ціну”. І було щире бажання великої частини киян вшанувати загиблих. Це був добровільний порив мирних жителів. Загалом, це був момент неабиякого єднання української громади.

Кадри із фільму та відео кліп не залишили байдужими жодного з присутніх.

Ми кажемо, що Крути – це бій за майбутнє, майбутнє України. І цей бій триває. Тепер від нас залежить його результат. В наших руках шанс на остаточну перемогу, яку Україна чекає з 1918 року. Для цього нам потрібна єдність та рішучість, яких забракло тоді у Києві, та героїзм і жертовність, яку проявили ті, хто прибув на станцію Крути 102 роки тому.