Творчі зустрічі

Цьогорічне літо подарувало викладачу нашого навчального закладу Коленченко Олені Анатоліївні дві незабутні події – музично-поетичний фестиваль «Ірпінський Парнас» і народно-історичний фестиваль «Українські Передзвони».

На своїй сторінці у Facebook Олена Анатоліївна написала, «Коли я вперше прочитала про фестиваль “Ірпінський Парнас”, який було проведено у Будинку творчості письменників в м. Ірпені у 2017 році, то відчула якесь магічне тяжіння і для себе вирішила наступного року обов’язково взяти в ньому участь, адже можливість прожити цілих два дні на території будинку творчості письменників «Ірпінь», де жили і творили відомі літератори – Євген Гуцало, Максим Рильський, Павло Тичина, Павло Загребельний, Володимир Дрозд, це дійсно справжній подарунок долі. Сердечно дякую організаторам за чудову атмосферу і прекрасну підготовку фестивалю! Смачний куліш, танці і пісні біля вогню, щирі посмішки, поетичні зізнання – усе це створило неймовірно-чудову атмосферу фестивалю».

У деннім світлі сходжень на вершину,
На тих стежках, де дихає життя
Часів Сосюри, Гончара й Тичини,
Сердець і душ здійснилося злиття!
Зустрілося минуле й сьогодення,
Поезія, звеличена в віках
І річкою Ірпінь благословенна,
Відроджується – свій торує шлях!
Черпаємо блаженну мудрість слова,
Парнас єднає друзів і митців –
І лине звідусіль чарівна мова,
Тож фестиваль і виріс, і зміцнів!

На День Незалежності у будинку Спілки письменників на Грушевського зібралися щирі співці милозвучної української мови з різних куточків України, адже географія покриття «Передзвонами» території України постійно розширюється, а загальна кількість унікальних учасників за 4 роки існування фестивалю підбирається до 400.

Своїм прикладом викладач сприяє національно-патріотичному вихованню молоді, утвердженню в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України.

Серпневі відзвеніли Передзвони –
Нетлінним словом сповнилась душа,
Сердець співочих мова калинова
Натхненно й ревно свято прикраша!

О рідна мово, зорями сповита,
У сяйві неба сонячних заграв!
Оспівана віками, перелита
Із серця в серце хвилями Дніпра!

В твоїм полоні солодко і терпко,
Ти, як вино, не випите до дна…
Краса твоя – нескорене люстерко,
Душа – як вільна птаха, як весна!

Лише відчуй, і римами озветься,
Ласкаво пригорни її тепло…
І джерело невичерпне проллється
На українське зморене чоло.

І проросте у пагінець любові,
І сили назбирає, і снаги,
Розквітнуть неба очі волошкові,
Вдягнувши в колір ніжний береги!

Поля, сади у жовтім оксамиті,
Палає України серце – стяг…
Єднаємо славетні диво-миті
У ріднім слові, величі звитяг!

You may also like...