Похмура безодня

29 вересня 1941 року. Один з найтрагічніших днів зовсім не бідного на трагедії ХХ століття: дві світові війни, розгул фашизму, сталінський терор, Хіросіма, Чорнобиль, голод, погроми, різанина, геноцид і Бабин Яр в Києві. Величезна і страшна братська могила. В 1941 році в ярах Бабиного Яру було розстріляно 200 тисяч киян, серед них – 150 тисяч євреїв.

З нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру викладач історії Олійник Віктор Григорович разом зі студентами 1 курсу провели урок-мітинг «Похмура безодня».

В ході уроку присутні ознайомилися зі спогадами очевидців про дії нацистів, епізодами документальних фільмів, презентацією «Голокост. Трагедія Бабиного Яру». Вірш, у виконанні Таїсії Шахунової про трагедію в Бабиному Яру, відеофрагменти, хвилина мовчання глибоко вразили студентів, створили атмосферу «занурення» в трагічні роки війни.

Кажуть, коли вичерпується пам’ять, трагедії повторюються.

Ми вивчаємо Бабин Яр, щоб не зрадити нашу пам’ять, щоб не повторився фашизм.
Ми вивчаємо Бабин Яр, тому що хочемо, щоб всі почули правду про мужніх борців з нацизмом.
Ми вивчаємо Бабин Яр, щоб із вірою та надією дивитися у майбутнє.
Ми вивчаємо Бабин Яр, тому що це була трагедія всього українського народу.
Бабин Яр – це наш вічний біль. Бабин Яр – це наша незагойна рана.