Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Голодомор в Україні визнаний геноцидом на законодавчому рівні і в судовому порядку.
Метою злочину було знищення українського народу як національної групи.
Через 90 років після Голодомору-геноциду росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову – знищити українську націю як таку. Для цього окупанти масово вбивають і депортують українців, руйнують міста.
Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
Ніч гасить день, – ми засвічуємо свічки, схиляємо голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом – геноцидом. Горітимуть свічки пам’яті, зігріваючи зорі і небо, й душі тих, кого в 33-му не відспівали, не оплакали, не провели, не пам’янули…
