Для студентів других курсів у нашому коледжі було проведено не просто захід, а справжній іспит на людяність та емпатію – тренінг-симуляція «Прожити годину в інших умовах».
Ми часто говоримо про безбар’єрність як про пандуси чи широкі двері. Але чи замислюємося ми, що відчуває людина, для якої звичайна прогулянка коридором або спроба прочитати розклад стає викликом?
На тренінгу студенти мали змогу на певний час отримати фізичні обмеження:
• пересувалися з закритими очами, покладаючись лише на слух та дотик;
• намагалися порозумітися без слів, використовуючи лише жести;
• виконували звичні маніпуляції з обмеженою рухливістю рук.
Учасники тренінгу навчались виходити з зони комфорту та отримали на занятті щирі емоції.
Ми вчилися бачити людину, а не її обмеження.
